Введення

Традиційно прийнято оцінювати продуктивність комп'ютерів по використовуваному процесору. Вважається, що саме цей, безперечно, важливий елемент, визначає основні функціональні можливості сучасного персонального комп'ютера, його клас, вартість, престиж. Процесори 8086, 8088, 286, 386, 486, Pentium, Pentium MMX, Pentium Pro, Pentium II, Pentium III і Pentium 4, а також сімейство Celeron - ось основні віхи, що відокремлюють одне покоління комп'ютерів від інших. Великий вплив на розвиток комп'ютерів роблять процесори фірм AMD, VIA (Cyrix), IBM і ряду інших фірм. Проте досвідчені користувачі знають, що не можна забувати і про решту елементів сучасних комп'ютерів, призначених для вирішення широкого спектру завдань, включаючи мультимедійні. До таких елементів відносяться: жорсткий диск, чіпсет і материнська плата, 2о/зв-відеоадаптер і монітор, CD- і DVD-ROM, звукова карта, для комп'ютера в локальній мережі - швидкодіюча мережева карта, для комп'ютера, підключеного до Internet, - високошвидкісний модем. Подібний список елементів можна продовжити. Розмір його залежить від поставлених завдань, що визначають вимоги до функціональних можливостей комп'ютера і його технічним параметрам. При цьому найважливішим параметром є, звичайно, продуктивність комп'ютера.

Продуктивність комп'ютера і його функціональні можливості в значній мірі залежать від параметрів елементів, що входять в систему комп'ютера, а також від їх спільної, узгодженої роботи. Мало вибрати комп'ютер і уточнити його склад. Необхідно комп'ютер ще і оптимально набудувати, добиваючись максимальної продуктивності його елементів і якнайповнішої реалізації їх функціональних можливостей. Крім того, як складний пристрій, сучасний комп'ютер потребує певного обслуговування і коректного використання. Ігнорування цих вимог може привести до того, що комп'ютер, до складу якого входять сучасні дорогі елементи, може поступатися можливостям своїх оптимально настроєних попередників, поточна ціна яких багато нижче.

Процедуру настройки підсистем комп'ютера доцільно повторювати залежно від зміни характеру вирішуваних завдань, а також після проведення відповідних операцій по апаратній і програмній модернізації. За допомогою відповідної настройки і виконання деяких утиліт можна, до деякої міри, компенсувати зміну параметрів ряду елементів в процесі їх тривалої експлуатації (погіршення параметрів унаслідок природної деградації елементів). Для підвищення продуктивності корисно періодично оновлювати драйвери пристроїв і їх BIOS. А такі операції, як сканування і дефрагментація жорстких дисків, слід проводити взагалі регулярно. Ігнорування даних операцій приводить в кращому разі до зменшення швидкості, в гіршому - до втрати даних. Необхідно також періодично стежити за новинами, пов'язаними з виправленням помилок і оновленням операційних систем і офісних програм. А стиснення жорстких дисків - стиснення інформації за допомогою різних програмних засобів типу Drivespace і Agent? Стиснення може не тільки істотно збільшити доступну ємкість, але при деяких обставинах збільшити і швидкість прочитування інформації, а отже, і швидкість роботи більшості програм.

Проте слід зазначити, що навіть ретельно настроєний і регулярно обслуговуваний комп'ютер не може тривалий час відповідати постійно зростаючим вимогам. Рано чи пізно кожен користувач комп'ютера стикається з проблемою недостатньої його продуктивності для вирішення поставлених завдань. Після того, як всі резерви по збільшенню продуктивності за рахунок всесторонньої оптимізації роботи апаратних і програмних засобів комп'ютера повністю вичерпані, доводиться переходити до радикальніших заходів. Як правило, проблему недостатньої продуктивності одні користувачі вирішують шляхом покупки нового комп'ютера, інші - модернізації (upgrade) того, що існує. Обидва варіанти пов'язано із значними фінансовими витратами, нерідко вельми істотними. При цьому достатньо часто вказані дії торкаються ще нестарого і такого, що чудово працює комп'ютера, можливо, купленого всього лише рік-два назад, а може бути і менше!

Проте слід зазначити, що окрім оптимізації роботи апаратно-програмних засобів і їх модернізації, існує ще один шлях, що продовжує період експлуатації ще новою, але вже стрімко застаріваючої обчислювальної техніки. Цей шлях нерідко дає друге життя і тим комп'ютерам, які сучасними вже ніяк не назвеш. Мова йде про методі, який по-англійськи називається "overclocking", а по-російськи - "розгін". Суть даного методу полягає в експлуатації деяких елементів і вузлів комп'ютера у форсованих режимах. Це, як правило, дозволяє істотно підвищити швидкодію кожного з них і відповідно продуктивність всієї системи. Правда, слід зазначити, що іноді все це досягається ціною деякого зниження надійності роботи і скорочення ресурсу безаварійної експлуатації, що у багатьох випадках цілком допустимо.

Дійсно, в умовах постійного розвитку комп'ютерних технологій і розробки все більш досконалих програмно-апаратних засобів термін доцільної експлуатації вузлів і елементів обчислювальної техніки постійно скорочується. При появі сучасних, якісніших і продуктивніших компонентів стає економічно невигідним експлуатувати застарілі прототипи. І це не дивлячись на вдосконалення технології виробництва, зростання надійності і терміну їх безаварійної експлуатації. В даний час для процесорів, відеоадаптерів і жорстких дисків термін роботи в комп'ютерах зазвичай складає не більше 2-3 років. Це в середньому. Проте багато користувачів ще до закінчення даного терміну прагнуть замінити ці, як правило, справні і такі, що добре працюють елементи, на продуктивніші зразки. В той же час слід зазначити, що висока надійність комп'ютерних елементів дозволяє експлуатувати їх більше 10 років. Проте нові, досконаліші, продуктивніші зразки з'являються, як правило, декілька кожного місяця. Тому можливе деяке зниження надійності і ресурсу (наприклад, з 10 до 5 років) часто виправдане і цілком допустимо, оскільки період експлуатації комп'ютерних елементів - короткий і весь ресурс все одно не буде вироблений. А можливі збої і зависання при коректному виконанні процедури розгону - украй рідкісні і в звичайних умовах, як правило, не приводять до фатальних результатів. Звичайно, не слід використовувати дані режими для елементів серверів або, наприклад, в системах управління потенційно небезпечними виробництвами (атомні станції, ракетні комплекси і т. п.) і життєво важливими процесами (операційні комплекси в медицині і т. п.). Там комп'ютерні збої не такі нешкідливі.

Слід підкреслити, що останнім часом розгін став популярний і серед володарів абсолютно нових РС. Такі користувачі з метою подальшого збільшення продуктивності своїх систем нерідко вже під час покупки просять встановити форсовані режими для процесорів їх комп'ютерів. Досвідченіші їх колеги виконують цю операцію вже власними силами в домашніх умовах, підбираючи оптимальні режими при жорсткому контролі і ретельному тестуванні підсистем своїх комп'ютерів на всіх етапах розгону.

Популярність розгону пояснюється не тільки природним бажанням користувачів удосконалити архітектуру своїх комп'ютерів. Головну причину необхідно шукати в основному в області економіки. Дійсно, дана процедура, вживана, до речі, не тільки для процесорів, дозволяє при щодо низьких витратах досягти порівняно високої продуктивності комп'ютерів. Її зростання для процесора може досягати 20- 30%, а при жорсткіших, але ризикованіших режимах - до 50% і більш. Аналогічно можна істотно підвищити продуктивність оперативної пам'яті, відеоадаптера і навіть жорсткого диска. Дані дії автоматично переводять комп'ютер у вищу категорію. При цьому що нерідко комплектують початкового рівня продуктивності успішно змагаються з могутнішими і дорожчими представниками, що знаходяться на протилежному кінці ряду. І важливе те, що це досягається практично без додаткових витрат фінансових коштів. Економія тільки на процесорі може досягати декількох сотень доларів США. А деяке, як правило, незначне зниження надійності і стійкості роботи можна мінімізувати виконанням ряду достатньо простих мерів і рекомендацій.

Не дивлячись на очевидне економічне коріння розгону що комп'ютерних комплектують, не слід розглядати даний метод підвищення продуктивності РС тільки з цих позицій. Достатньо часто у форсованих режимах експлуатують найсучасніші, новітні, елементи і вузли, продуктивність яких дуже висока. Цей показник визначається досягнутим рівнем сучасних технологій, лежачих в основі функціонування тих, що комп'ютерних комплектують. Їх розгін дозволяє підняти планку продуктивності і функціональних можливостей ще вище. Так, не дивлячись на те, що частота в 500 Мгц для процесорів з традиційною архітектурою досягнута порівняно недавно і вже, звичайно, перевищена, деякі ентузіасти розгону з подібними елементами впокорюють вершини вже в районі 1000 Мгц. Нерідко такі зусилля супроводжуються відповідними діями з підвищення продуктивності і інших підсистем, що входять до складу сучасного комп'ютера.

Популяризація досвіду експлуатації елементів у форсованих режимах зачіпає економічні інтереси фірм - виробників комп'ютерних комплектують. А їм по цілком зрозумілих причинах зовсім не хочеться втрачати навіть частину своїх прибутків. Крім того, можливостями розгону нерідко користуються зловмисники, які з корисливих мотивів підроблюють маркіровку комп'ютерних елементів, наприклад процесорів, модулів пам'яті і т. д., видаючи їх за продуктивніші, а тому і дорожчі моделі тих, що комплектують. Деякі, як правило, дрібні фірми йдуть ще далі. Вони випускають пристрої, наприклад, відеоадаптери, материнські плати або навіть комп'ютери з вже розігнаними елементами і по цілком зрозумілих причинах не ставлять про це потенційних користувачів в популярність.

Враховуючи можливості фальсифікацій і захищаючи свої комерційні інтереси, багато з фірм - виробників тих, що комплектують вносять різні удосконалення до своїх виробів, що перешкоджають підробці маркіровок і обмежуючі можливості по нарощуванню продуктивності за рахунок використання нештатних режимів роботи.

Проте, необхідно відзначити, що, не дивлячись на відчайдушний опір деяких фірм - виробників процесорів, всіма силами тих, що перешкоджають експлуатації своїх виробів у форсованих режимах, спостерігається стійке зростання популярності розгону. Цьому сприяє і поява соответствуюших материнських плат і чіпсетів, і навіть спеціальних програмних засобів. На комп'ютерному ринку широко представлені різні засоби охолоджування тих, що комп'ютерних комплектують. Все це полегшує установку відповідних режимів, процес настройки і тестування.

Дослідженню форсованих режимів і виробленню відповідних рекомендацій присвятили себе не тільки окремі ентузіасти, але і багато серйозних фірм, як зарубіжних, так і вітчизняних. Іноді такі роботи виконуються навіть з відома виробників. Прикладом може служити співпраця фірм Kryotech і AMD. В результаті їх досліджень процесори фірми AMD в режимах екстремального розгону досягли значення 1 Ггц задовго до випуску процесорів, для яких дане значення частоти було вже штатним.

Підвищений інтерес до проблеми розгону з боку ряду комп'ютерних фірм пояснюється досить просто. Подібні дослідження дозволяють покращувати технології, удосконалювати архітектуру, підвищувати продуктивність елементів і вузлів. Крім того, це дозволяє накопичувати статистику збоїв і відмов, що дозволяє розробляти ефективні апаратно-програмні засоби підвищення надійності. Врешті-решт, здатність комп'ютерних елементів стійко працювати у форсованих режимах - відмінна реклама для продукції фірм - виробників даних тих, що комплектують. А деякі фірми, використовуючи досвід і технології фірм, що досліджують проблеми експлуатації комп'ютерних елементів у форсованих режимах, випускають на основі накопиченого досвіду високопродуктивні комплекси. Так, наприклад, фірма Compaq пропонує платформи для високопродуктивних серверів, в основі яких застосовуються технології фірми Kryotech, що передбачають екстремальне охолоджування процесорів типу AMD Athlon, експлуатованих у форсованих режимах на частотах майже в півтора-два рази вище за штатні значення.

Разом із зростанням числа поклонників розгону росте число спеціалізованих зарубіжних і вітчизняних сайтів в Internet. Різноманітні розділи цих сайтів популяризували даний режим експлуатації елементів і підсистем комп'ютера, розглядають різні аспекти виникаючих проблем, дають відповідні рекомендації.

Спробі деякої систематизації і формулювання загальних і конкретних рекомендацій по настройці і розгону основних елементів комп'ютера присвячений представлений далі матеріал.